Суди у глухому куті

26 жовтня 2020 року наш суд оприлюднив інформацію про повну зупинку користування поштовими послугами через відсутність фінансування. Ситуація з браком коштів на поштові послуги критична для багатьох судів, які за останні місяці заявили про зупинення направлення кореспонденції.

Юрисдикція П'ятого апеляційного адміністративного суду розповсюджується на три окружних адміністративних суди – Одеський, Херсонський та Миколаївський, а також на загальні місцеві суди цих регіонів, які розглядають окремі категорії адміністративних справ. Тож зупинка використання послуг поштового зв’язку є проблемою всіх трьох областей, адже пересилати матеріали судових справ ми не можемо. Це блокує подальший розгляд судових справ, і найголовніше виконання судових рішень.

І справа не тільки в недофінансуванні послуг поштового зв’язку. Загалом у 2020 році судова система профінансована лише на 30% від загальної потреби.

Через це на черзі відсутність в судах паперу, витрат на заправку картриджів, відключення Інтернет послуг. Крім того, у 2020 році повністю відсутні капітальні видатки, які йдуть на ремонти та будівництво приміщень судів. Тобто ситуація критична в усіх напрямках фінансування.

При цьому, зауважу, що самі тільки витрати на поштові послуги складають близько  60% з усіх інших витрат суду і покрити їх за рахунок зменшення витрат на інші послуги неможливо.

Незважаючи на високу вартість поштових пересилань, якість надання послуг Укрпошти залишає бажати кращого. Адже доставка повісток та судових рішень відбувається з порушенням термінів, іноді до 5-8 місяців як наслідок – значно затягується розгляд справ, а суди змушені повторно направляти кореспонденцію, що тягне за собою ще більше витрат.

Для прикладу, направлення 1 листа з одним рішенням суду коштує мінімум 53 гривні. Тільки в масштабах нашого суду це 7 тисяч конвертів та 1,5 тисячі судових справ на один місяць!

Крім того, вартість послуг кожен рік зростає. І якщо у 2019 році загальний обсяг витрат нашого суду був на рівні 2 млн. 700 тис. грн., то цього року з урахування росту цін 3,5 млн. грн., з яких на сьогоднішній день профінансовано лише 2 млн. грн.

Без сумніву всі ці фактори вкрай негативно впливають на якість судових послуг та фактичної неможливості захисту прав громадян.

Наш та багато інших судів вже кілька місяців намагаються скоротити витрати на поштові послуги через альтернативні способи. Це і використання смс-повісток, електронної пошти, організація отримання державними органами процесуальних документів нарочно в суді.

Нажаль, більшість з цих заходів є неефективними, перш за все через те, що не передбачені законодавством. Адже більшість діючих норм надає фактично монополію національному оператору зв’язку – Укрпошті.

Тож використання альтернативних способів повідомлення сторін та надсилання судових рішень в непередбачений кодексами спосіб, може призвести до скасування судових рішень прийнятих у відповідності до норм матеріального права, але з процесуальним порушенням.

У зв’язку з цим нашим судом розроблено відповідний законопроект про, так звану легалізацію використання звичайної електронної пошти в судах, який передано суб’єктам законодавчої ініціативи. Це значно скоротить витрати на поштові послуги та надасть можливість оперативніше розглядати судові справи. А головне скасує монопольне становище Укрпошти та дозволить уникнути ситуації, коли робота суду залежить від вартості та якості послуг Національного оператора зв’язку. Тож чекаємо на оперативне позитивне вирішення цього питання Верховною радою України.

А тим часом, в учасників судового процесу виникає логічне питання – а де ж судовий збір, який ними сплачується при зверненні до суду?

Варто зазначити, що судовий збір ніколи не покривав всіх потреб судів - максимум це папір, витратні матеріали, канцтовари та частково поштові послуги.

І тут не слід забувати, що всупереч Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Бюджетного кодексу України вже вкотре Законом України «Про державний бюджет» судовий збір йде на виплату, в тому числі, заробітної плати, в той час як такі бюджетні призначення належать до захищених статей видатків Державного бюджету, а тому не можуть залежати від подій чи обставин, які неможливо спрогнозувати з великою ймовірністю, а саме від кількості звернень до суду з подальшою оплатою судового збору. Фінансування наведених видатків зі спеціального фонду суперечить принципу гарантованості оплати праці та призводить до дефіциту витрат на безпосереднє забезпечення судового процесу.

Це призвело не тільки до щомісячних складнощів при виплаті заробітної плати працівникам апарату суду, а й до її зменшення до неприпустимо низького рівня. Наприклад, вже другий місяць 50% наших працівників отримують за місяць роботи менше 5 тис. грн., що навіть менше мінімальної заробітної плати. І це при тому, що графік роботи під час виборчого процесу в адміністративних судах практично цілодобовий (з 8 ранку до 12 ночі) і без вихідних!

Вже є перші суди та цілі області, де за результатами жовтня на виплату мінімальної заробітної плати без стимулюючих виплат все одно не вистачило коштів і була зареєстрована кредиторська заборгованість.

Безумовно, виплата заробітної плати в таких розмірах призведе до порушень трудових гарантій працівників апарату суду, відтоку кваліфікованих кадрів. Враховуючи складну фінансову ситуацію в країні, це також спричинить  до поглиблення соціального напруження і зростання недовіри до судів з причин, які, нажаль, від нас не залежать.

Багато разів ми, інші суди та судові інституції піднімали це питання перед центральними органами виконавчої влади, Верховною Радою України, але це не призвело до позитивного вирішення вже невідворотної глобальної кризи, яка фактично призвела до зупинки роботи судів.

Тож тепер нам залишається сподіватись на широку підтримку медіа, яка дозволить зрозуміти глибину проблем судової системи.