КАС ВС зазначив, що тривале зволікання судами з розглядом трудових спорів, різновидом яких є спори щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, ставить під загрозу дотримання з боку України пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд наголосив, що зупинення провадження у справі щодо проходження публічної служби покладає на обох сторін надмірний тягар правової невизначеності.
Так, орган, з якого звільнено особу, не може прийняти на цю посаду іншу особу з огляду на можливість поновлення на цій посаді попереднього працівника, а особа, яку звільнено, не розуміє перспективи свого подальшого проходження публічної служби та потреби у працевлаштуванні. У зв`язку з цим, для даної категорії справ законодавством встановлено стислі процесуальні строки з метою своєчасного та оперативного розгляду: місячний строк для звернення до суду замість загального шестимісячного; віднесено такі справи до справ незначної складності зі зменшеними строками розгляду.
Крім того, КАС ВС зазначив, що трудові спори пов`язані з можливістю поновлення особи на роботі, у такому випадку на користь особи підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу, який внаслідок надміру тривалого розгляду справи може сягнути величезних розмірів за відсутності у цьому вини органу.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку що, невиправдане зупинення провадження у справах даної категорії є неприпустимим та не відповідає завданням адміністративного судочинства.
Постанова КАС ВС по справі № 200/5221/20-а від 12.07.2021 року
_03_03.png)
