Відповідно до положень ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Приписами ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Згідно з ч.1 ст.74 Закону №1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Водночас ч.2 ст.74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Предметом оскарження у цій справі є дії та рішення приватного виконавця, вчинені у виконавчому провадженні, яке розпочате на підставі наказу господарського суду, а особливістю є те, що позов подано особою, яка не є стороною виконавчого провадження, але уважає, що оскаржуваними рішенням та діями приватного виконавця порушено її майнові права, а отже, не наділене процесуальним правом щодо оскарження в порядку ст.339 ГПК України рішень та дій приватного виконавця, які є предметом оскарження в цій справі, у зв’язку з чим наявні підстави для розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово викладала правову позицію з питань юрисдикції спорів щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця особою, яка не є стороною виконавчого провадження, зокрема, у постанові від 27.03.2019 в справі №823/359/18.
https://cutt.ly/QEOdaOd
_03_03.png)
