КАС ВС висловився щодо неможливості надання статусу притулку особам, які воюють (комбатантам)

Так, Верховний Суд в постанові від 27.02.2025 року по справі №420/21336/23 вказав, що Конвенція про статус біженців 1951 року і Протокол до неї 1967 року, а також приписи Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» гарантують захист не тільки біженцям, а і усім особам, зокрема тим, що потребують додаткового захисту.

Спір у цій справі виник у зв`язку з прийняттям ДМС рішення № 128-23 про відмову у визнанні громадянина Республіки Білорусь біженцем, або особою, що потребує додаткового захисту. З 26 лютого 2022 року, коли в Україні був введений воєнний стан (Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX), позивач проходить військову службу за контрактом в ЗСУ, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України проти збройної агресії Російської Федерації. Отже, уклавши контракт про проходження служби у ЗСУ, статус позивача на момент повторного розгляду ДМС України заяви зазнав суттєвих змін, він є особою, яка воює (комбатантом).

На особу, яка воює поширюється дія міжнародно-правового акту, а саме: Додатковий протокол І до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, відповідно до статті 43 якого до комбатантів відноситься: особовий склад регулярних збройних сил; особовий склад ополчення і добровольчих загонів, що входять і не входять до складу збройних сил; особовий склад організованих рухів опору і партизанських формувань, якщо вони відповідають таким умовам: а) мають на чолі особу, відповідальну за своїх підлеглих; b) мають певний і виразно видимий здалека відмітний знак; с) відкрито носять зброю; (і) дотримуються у своїх діях законів і звичаїв війни. Правовий статус комбатанта включає: 1) право застосовувати військову силу; 2) можливість бути об'єктом застосування військової сили аж до фізичного знищення; 3) право на поводження з ним як з військовополоненим у разі потрапляння в руки ворога.

У Керівних принципах УВКБ ООН щодо забезпечення збереження цивільного та гуманітарного характеру притулку, 2006 року чітко вказано, що «комбатанти» (активні учасники бойових дій) не можуть розглядатися в якості шукачів притулку і не повинні бути допущені до процедур надання притулку до того часу, поки не висловлять щиру і остаточну відмову від участі у військових діях або від наміру брати таку участь.

Отже, КАС ВС виснував, що людина, не може бути одночасно особою, яка шукає притулок і комбатантом, оскільки такі характеристики, як пошук притулку і участь у військових діях, несумісні. Це означає, що особи, які воюють (комбатанти), не можуть розглядатися в якості шукачів притулку і не повинні бути допущені до процедур надання притулку до того часу, поки не висловлять щиру і остаточну відмову від участі у військових діях або від наміру брати таку участь

Постанова КАС ВС №420/21336/23 від 27.02.2025 року  за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/125483994