ВП ВС висловила правову позицію щодо юрисдикції спорів за позовами контролюючого органу про визнання правочинів, укладених підприємствами, які не здійснювали господарської діяльності, що встановлено вироком суду, недійсними

⚖️Так, ВП ВС у постанові від 08.05.2025 року по справі №420/12471/22 вказала, що для розв`язання питання про те, чи підлягає спір у справі розгляду судом адміністративної юрисдикції, необхідно з`ясувати, чи є він публічно-правовим, тобто якою є суть (зміст, характер) спору, чи виник він саме між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин та чи не має цей спір вирішуватися в порядку господарського судочинства як приватноправові відносини.

🔸Проблемним питанням у цій справі є визначення юрисдикції спорів за зверненням податкових органів про визнання недійсними правочинів, укладених всупереч інтересам держави та суспільства і без мети реального настання правових наслідків за наявності вироку суду про відсутність господарської діяльності підприємства.  

🔸До справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але й їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій (крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення). Натомість, спір є приватноправовим і підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб`єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГПК України, іншими актами цивільного і господарського законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

🔸 Звернувшись до суду з позовом у цій справі, податковий орган послався на недійсність угод через фіктивність товариства як суб`єкта господарювання і свої доводи підтвердив вироком Голосіївського районного суду м. Києва у кримінальній справі, яким керівника ТОВ визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 2051 КК України.

🔸Оскільки обставинами справи встановлено відсутність господарської діяльності між відповідачами, то це виключає існування приватноправових відносин між податковим органом і відповідачами у справі та, як наслідок, юрисдикцію справи господарським судам.

🔸Таким чином, ВП ВС виснувала, що справи за позовами контролюючого органу про визнання правочинів, укладених підприємствами, які не здійснювали господарської діяльності, що встановлено вироком суду, недійсними та застосування визначених законом наслідків їх недійсності підлягають розгляду адміністративними судами за правилами КАС України, оскільки такі спори пов`язані з реалізацією органами ДПС України компетенції щодо здійснення податкового контролю, а отже, є публічно-правовими.

  З повним текстом постанови ВП ВС №420/12471/22 від 08.05.2025 року можливо ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/127423333