Щодо права військовослужбовців на поновлення строку звернення до суду: позиція ВП ВС

Право військовослужбовців на поновлення строку звернення до суду: позиція ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду у справі № 990/98/25 розглянула справу щодо оскарження рішення ВРП «Про звільнення позивача з посади» стосовно судді, який є діючим військовослужбовцем ЗСУ.

Спірне питання -  поновлення процесуального строку звернення до суду у зв’язку з обмеженням доступу до правової допомоги позивача.

Водночас, ВП ВС вкотре зауважує, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Правовий висновок щодо пропуску процесуального строку звернення до суду, який пов`язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов`язку із захисту суверенітету і незалежності держави, згідно положень статей 122 та 123 КАС, зроблений Касаційним адміністративним судом у постанові від 29.11.2024 у справі № 120/359/24.

У вказаній постанові касаційний суд зазначив, що проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов`язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:

1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;

2) виконання обов`язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;

3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання визначеного процесуальним законом строку для звернення до суду;

4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов`язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;

5) обов`язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об`єктивною причиною пропуску процесуального строку.

ВП ВС відмічає, що лише факт проходження військової служби особою, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, не є самостійною та достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду. Врахуванню підлягає, зокрема, обмеження доступу до правової допомоги, про що йде мова в розглянутій справі.

Разом із цим, ВС вважає недоведеним, що припинення надання позивачу правової допомоги, позбавляє останнього можливості звернутись за правовою допомогою до іншої особи, а тому цей факт не можна вважати обмеженням доступу до правової допомоги позивача і не може вважатися поважною підставою для поновлення процесуального строку звернення до суду.

Постанова ВП ВС від 11.09.2025 по справі № 990/98/25 https://cutt.ly/krNH0qoq