КАС ВС розглянув справу, де спірним питанням є правомірність відмови МОУ у призначенні частки одноразової грошової допомоги дитині загиблого військовослужбовця, народженій після його смерті, за наявності факту попереднього розподілу такої допомоги між іншими членами сім`ї.
Розглядаючи матеріали даної справи, судами попередніх інстанцій було встановлено та підтверджено рішенням, яке набрало законної сили, факт кровної спорідненості між загиблим військовослужбовцем та дитиною, народженою після його смерті.
Отже, дитина, зачата за життя військовослужбовця, належить до кола членів його сім`ї у розумінні статті 16-1 Закону Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), а тому має право на призначення одноразової грошової допомоги.
КАС ВС зауважив, що законодавець, розширюючи коло осіб, які мають право на ОГД, не змінював установленого статтею 16-3 Закону № 2011-ХІІ принципу рівності часток між усіма отримувачами та не передбачав покладення на державу фінансового зобов`язання держави понад фіксовану суму, визначену Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час діївоєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Таким чином, коли одноразова грошова допомога вже була призначена і виплачена іншим членам сім`ї загиблого, дія пункту 2 Перехідних положень Закону України від 09.12.2023 № 3515-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» не породжує нового права на повторне призначення або додаткову виплату коштів із державного бюджету. У такій ситуації реалізація права дитини можлива лише у спосіб, прямо передбачений абзацом тринадцятим пункту 2 постанови КМУ № 168, - шляхом перерозподілу вже виплаченої суми між отримувачами за їх взаємною згодою абов судовому порядку.
Отже, рішення судів попередніх інстанцій про протиправність дій Комісії МОУ є помилковими, оскільки не враховано, що виплата ОГД у межах відповідного бюджетного зобов`язання держави вже відбулася та виплачена у рівних частках батькам загиблого військовослужбовця, а правовідносини з її розподілу є завершеними.
Разом із тим, визнання правомірності відмови МОУ у повторному призначенні ОГД не позбавляє дитину права на відповідну частку такої допомоги як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Це право зберігається, однак не може бути реалізоване шляхом повторного звернення до МОУ, оскільки після повної виплати такої допомоги первинним отримувачам таке призначення є неможливим, а подальше вирішення питання визначення належної дитині частки переходить у сферу приватно-правових відносин між отримувачами, а за відсутності згоди між ними спір може бути вирішений судом, виходячи з принципу рівності прав усіх членів сім`ї загиблого військовослужбовця та з урахуванням гарантій, передбачених статтею 16-3 Закону № 2011-ХІІ.
Постанова КАС ВС від 17.11.2025 по справі 560/12192/24 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/131838658
_03_03.png)
