Сьогодні
#уфокусі правові позиції ВС щодо підстав зупинення провадження (частина 1).
Ця підбірка – результат кропіткої роботи відділу аналітичної роботи та узагальнення судової практики 5ААС.
КАС ВС наголошує, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Щодо об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: - чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; - чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.
При цьому, об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що під неможливістю розгляду справи до моменту вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо.
Поняття «інша справа» - це не будь-яке інше судове провадження, а лише те, результати якого мають визначальне значення для встановлення фактів чи застосування права у справі, що розглядається.
В разі вирішення питання про зупинення провадження у справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, суд повинен проаналізувати, зокрема, ймовірні наслідки ухвалення Конституційним Судом України рішення за результатом розгляду відповідної справи, їхній взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі.
Зупинення провадження у справі має ґрунтуватися виключно на об`єктивній неможливості її розгляду, а необґрунтоване зупинення може призвести до затягування відповідних строків розгляду та невизначеності для учасників справи.
Щодо обов'язковості зупинення провадження у судовій справі на підставі п. 5 ч.1 ст.236 КАС України
(Відступлення від висновків КЦС ВС, КАС ВС, КГС ВС).
За нинішньої редакції пункту 5 частини першої статті 236 КАС України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Верховний Суд констатував, що визначена в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. Указана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови, підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється.
_03_03.png)
