
КАС ВС у справі № 160/13713/25 розглянув справу щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу.
Спірне питання - є питання правомірності рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації через загибель/смерть рідного брата, який був військовослужбовцем.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина 7-9 статті 23 Закону № 3543-XII).
КАС ВС звернув увагу, що п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII передбачає чотири підстави для надання відстрочки від призову, а саме у разі якщо близький родич, зазначений у переліку цієї норми:
Обставини смерті військовослужбовця або обставини зникнення військовослужбовця безвісти мають ключове значення для надання відстрочки близькому родичу від призову на військову службу.
Підпунктом 4 пункту 2 додатку 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560) затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Для отримання відстрочки близькому родичу від призову на військову службу необхідно подати:
Так, посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця є основним документом, який підтверджує статус члена сім`ї загиблого внаслідок воєнної агресії та дозволяє отримати відповідні пільги.
КАС ВС зазначив, що введення законодавцем відповідної підстави для звільнення від мобілізації дійсно розцінюється як розуміння необхідності забезпечення певної міри соціальної справедливості для сімей, які вже втратили близьких внаслідок війни, під час якої їх близькі захищали Батьківщину.
З матеріалів справи вбачається, що рідний брат позивача був військовослужбовцем, смерть якого настала під час проходження військової служби. Отже, у розумінні пункту 4 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII рідний брат позивача міг здійснювати заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, або забезпечувати національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Отже, КАС ВС дійшов висновку щодо необхідності направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди попередніх інстанції не дослідили причинно-наслідковий зв`язок смерті мобілізованого військовослужбовця та виконання ним військового обов`язку під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, або під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Постанова КАС ВС від 28.04.2026 у справі № 160/13713/25 - https://cutt.ly/4tMb1sCQ

