Призначення ОГД членам сім`ї загиблого військовослужбовця за умови перебування померлого у стані алкогольного сп`яніння: позиція КАС ВС

КАС ВС розглянув справу щодо визнання  протиправним та скасування рішення комісії Міноборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою ОГД та компенсаційних сум про відмову у призначенні ОГД членам сім`ї померлого військовослужбовця.

Спірне питання - наявність або відсутність у позивача права на отримання ОГД членам сім`ї загиблого військовослужбовця за умови за наявності алкоголю в організмі загиблого.

КАС ВС звернув увагу, що передбачене пунктом «б» ч. 1 ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ та пунктом 19 Порядку №975 обмеження права на отримання ОГД пов`язане не з формальним встановленням стану алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння у військовослужбовця, а з доведеністю того, що смерть настала саме як наслідок поведінки особи у такому стані.

Суд встановив, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи, смерть померлого військовослужбовця пов`язана з проходженням військової служби та настала внаслідок гострої серцево-судинної недостатності та кардіоміопатії не уточненої. При цьому в крові та сечі загиблого виявлено етиловий спирт у концентрації 0,74 проміле, в сечі - 0,92 проміле, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння.

Отже, КАС ВС погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між станом алкогольного сп`яніння військовослужбовця та настанням його смерті, оскільки юридичне значення для вирішення спору має не сам стан алкогольного сп`яніння, а наявність причинно-наслідкового зв`язку між таким станом, конкретними діями самого військовослужбовця та настанням його смерті.

Таким чином, у спорах щодо призначення ОГД членам сім`ї загиблого або померлого військовослужбовця за наявності алкоголю, наркотичних або токсичних речовин в організмі військовослужбовця сам факт їх виявлення не є достатньою підставою для відмови у призначенні та виплаті такої допомоги.

Підставою для відмови за умови належного доказування може бути лише:

• доведена сукупність таких обставин: перебування військовослужбовця у стані сп`яніння, вчинення ним у такому стані конкретних юридично значущих дій та причинний зв`язок між цими діями і смертю;
• доведений прямий медичний причинний зв`язок між алкогольним, наркотичним або токсичним сп`янінням та його безпосередніми наслідками і смертю.

Разом з тим смерть військовослужбовця, яка настала під час виконання військового обов`язку, внаслідок бойового ураження, захворювання, пов`язаного зі службою, або протиправних дій іншої особи, не може вважатися такою, що підпадає під обмеження статті 16-4 Закону №2011-XII лише з огляду на виявлення алкоголю, наркотичних або токсичних речовин в організмі загиблого.

Постанова КАС ВС від 03.06.2026 у справі № 640/31619/20 – https://cutt.ly/Tyw5qAA8