Мобілізація під час оформлення бронювання: висновки суду

Військовослужбовець звернувся до суду з позовом до Військової частини (далі – ВЧ), де просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника ВЧ про мобілізацію та направлення позивача для проходження військової служби, а також наказ командира ВЧ, що стосується його зарахування до списків особового складу.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 року у справі № 400/7422/25 в задоволені позовних вимог відмовлено - https://cutt.ly/ByunE0CK

Позивач зазначив, що був прийнятий на посаду електрогазозварника на підприємстві ТОВ «ХІММІКС ПЛЮС» та згодом, керівником було подано заяву про бронювання працівника, але під час оформлення бронювання ТЦКСП видав наказ про призов за мобілізацією, а командиром ВЧ позивача було зараховано до списків особового складу. 

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, судом І-ої інстанції було встановлено, що позивачем не було надано жодних підстав та обґрунтувань незаконності винесення командира наказу про мобілізацію та незаконності винесення наказу про зарахування позивача до списків особового складу.

Крім того, суд зазначив, що на момент винесення оскаржуваного наказу, позивач не був заброньований, пройшов ВЛК, постановою якого був визнаний придатним до військової служби та мав статус військовозобов`язаного у Резерв + .

Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції.

Під час апеляційного розгляду, 5ААС зауважив наступне:

• Наявність права на бронювання через працевлаштування позивача на роботу не є тотожним до факту бронювання чи відстрочки. Особа вважається заброньованою з дати, зазначеної у витязі з Наказу Мінекономіки України. Ця дата зазвичай збігається з моментом прийняття рішення про бронювання та відображається у застосунку «Дія», в електронному реєстрі «Оберіг» або застосунку «Резерв+»;
• З матеріалів справи вбачається, що не надано жодного доказу про направлення підприємством документу для бронювання позивача;
• Процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є швидкою та незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а за відсутності порушення правил мобілізації, не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

 Отже, з огляду на наведене, колегія суддів 5ААС апеляційну скаргу позивача залишила без задоволення, а рішення суду І-ої інстанції - без змін.

Постанова 5ААС від 29 червня 2026 року у справі № 400/7422/25 - https://cutt.ly/Qyumd65Q