Позивачка звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі-МОУ), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Комісії МОУ щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги (далі-ОГД) дружині загиблого військовослужбовця ЗСУ. Крім того, зобов’язати МОУ призначити та виплатити допомогу у розмірі 15 млн. грн. в порядку, встановленому постановою КМУ № 168.
Позивачка є вдовою загиблого військовослужбовця, громадянкою Республіки Білорусь, постійно проживає в Україні з 2018 року, має посвідку на постійне проживання та не відвідувала РБ з 2019 року. На її думку, формальне застосування п. 2 Постанови № 168 без урахування обставин справи порушує її право на соціальний захист, є дискримінаційним і суперечить Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 позовні вимоги задоволено - https://cutt.ly/9ymBKDHR
Не погодившись з таким рішенням суду І-ої інстанції, МОУ оскаржило його до суду апеляційної інстанції.
Під час апеляційного розгляду суд зазначив, що право вдови на ОГД у розмірі 15 млн. грн. передбачене ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , який має вищу юридичну силу порівняно з підзаконними нормативно-правовими актами. Матеріали справи не містять доказів зв’язків позивачки з державою її громадянства чи антиукраїнської діяльності; навпаки, вона є дружиною загиблого Захисника і законно проживає в Україні.
Колегія суддів підкреслила, що автоматичне обмеження за п. 2 Постанови № 168 без урахування фактичних обставин є непропорційним і порушує статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтю 1 Першого протоколу до неї. Відмова виключно за формальною ознакою громадянства свідчить про незаконність рішення Комісії МОУ.
Отже, 5ААС погодився з висновками суду I-ї інстанції про те, що оскаржуване рішення Комісії МОУ не відповідає критеріям законності, обґрунтованості, розсудливості та пропорційності, визначеним частиною другою статті 2 КАСУ.
Таким чином, залишив без задоволення апеляційну скаргу МОУ, а рішення ООАС – без змін.
Постанова 5ААС від 18.05.2026 р. у справі № 420/14740/25 - https://cutt.ly/qymBLSce
_03_03.png)
