Право суду на прийняття окремої ухвали у разі виявлення порушень законодавства під час розгляду справи – позиція ВС

У П'ятому апеляційному адміністративному суді оприлюднили позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо права суду на прийняття окремої ухвали у разі виявлення порушень законодавства під час розгляду справи.

Так, у постанові від 13 червня 2024 року по справі №826/3979/18 КАС ВС зазначив, що окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Така ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб, вона може стосуватися будь-якого суб`єкта, зокрема й того, який не бере участі у справі.

КАС ВС вказав, що суд має право, а не зобов`язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону. Обов`язковими умовами для прийняття окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акта із чітким зазначенням такої норми та обґрунтуванням, у чому саме полягає відповідне порушення. Якщо під час розгляду справи встановлено ознаки кримінального правопорушення, суд, постановляючи окрему ухвалу про інформування прокурора або органу досудового розслідування, має вказати, ознаки якого саме кримінального правопорушення ним виявлено, а також обґрунтовувати, покликаючись на докази, які містяться в матеріалах справи, суть кримінального правопорушення.

У справі, яка розглядалася, фактично підставою для постановлення окремої ухвали суду стало використання ГУ ДПС документів від імені кур`єрської служби «DIMEX», функціонування якої на території України після 24 лютого 2022 року є сумнівним, що може свідчити про наявність ознак їх підробки з метою введення суду в оману задля підтвердження ніби-то поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження шляхом надання доказів у вигляді вказаного конверту та накладної.

КАС ВС прийшов до висновку, що постановлення окремої ухвали суду не є формою притягнення порушника до відповідальності, а є формою реагування суду на виявлені ним можливі порушення з метою вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Перевірка наявності чи відсутності підстав для притягнення відповідних осіб до відповідальності здійснюється органами, уповноваженими на це. Відповідно, та обставина, що суд зазначив про ймовірну наявність ознак посадового злочину, передбачених ст.ст. 366, 367 КК України, не можна вважати порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Це питання суд поставив перед компетентними органами, які і мають встановити наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення.

Джерело: Судово-юридична газета