Прокурор може звернутися до адміністративного суду в інтересах держави, якщо компетентний орган не здійснює або неналежно здійснює захист цих інтересів, повідомляє п'ятий апеляційний адміністративний суд. Таку позицію КАС ВС висловив у справі щодо бездіяльності селищної ради у сфері охорони культурної спадщини.
КАС ВС розглянув справу про визнання протиправною бездіяльності селищної ради, яка не вчинила дій щодо замовлення розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану історичного населеного місця. Спірним було питання, чи мав прокурор повноваження представляти інтереси держави в суді за наявності органів державної влади, які реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Йдеться про Мінкульт та Департамент культури і туризму Тернопільської ОВА.
У Верховному Суді нагадали, що прокурор може представляти інтереси держави в адміністративній справі у виключних випадках. Зокрема, якщо є порушення або загроза порушення інтересів держави, а компетентний орган не здійснює або неналежно здійснює їх захист, або якщо такого органу немає.
Прокурор, який звертається до суду, має обґрунтувати, у чому полягає порушення інтересів держави, чому потрібен їх захист, які є підстави для звернення до суду, а також зазначити орган, уповноважений державою діяти у відповідних правовідносинах. КАС ВС зазначив, що перед поданням позову прокурор має звернутися до компетентного органу та фактично надати йому можливість відреагувати на порушення. Такий орган може провести перевірку, самостійно звернутися до суду або повідомити прокурора про відсутність підстав для позову.
Якщо компетентний орган протягом розумного строку не вживає жодних заходів після того, як йому стало або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, це може кваліфікуватися як бездіяльність. У ВС пояснили, що розумність строку суд оцінює з урахуванням конкретних обставин. Серед них – чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, значимість порушення, ризик невідворотних негативних наслідків через бездіяльність органу та наявність об’єктивних причин, які могли перешкоджати зверненню до суду.
Окремо КАС ВС звернув увагу на рішення Конституційного Суду України від 3 грудня 2025 року № 6-р(ІІ)/2025. Ним окремі приписи щодо представництва прокурором інтересів держави у зв’язку з неналежним захистом цих інтересів компетентним органом визнано неконституційними, однак вони втрачають чинність із 1 січня 2027 року. У цій справі Верховний Суд встановив, що уповноважені органи знали про триваюче порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини щонайменше з 2020–2021 років. Водночас вони обмежилися листуванням із відповідачем, яке не призвело до усунення порушення.
Після повідомлень прокурора ці органи протягом розумного строку самостійно не звернулися до суду та фактично засвідчили відсутність наміру робити це надалі. Тому на момент звернення прокурора до суду Мінкульт і Департамент культури та туризму Тернопільської ОВА не здійснювали захист інтересів держави в судовому порядку.
КАС ВС також зазначив, що прокурор у цій справі обґрунтовував не абстрактний інтерес держави, а конкретний публічний інтерес – забезпечення правового режиму охорони історичного населеного місця, включеного до Списку історичних населених місць України. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд необґрунтовано визнав непідтвердженим право прокурора на звернення до суду в інтересах держави. Відповідно, підстав залишати позов без розгляду не було.
Постанова КАС ВС від 17 червня 2026 року у справі № 500/5037/24.
Джерело: Юридична газета
_03_03.png)
