Відкриття ринку землі та зміна предметної юрисдикції земельних спорів

4 червня 2020 року на відкритій платформі для обміну альтернативних думок 5ААС в режимі відеоконференції було проведено круглий стіл на тему: «Відкриття ринку землі та зміна предметної юрисдикції земельних спорів», що стосувався проекту Закону України №3296 від 31.03.2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо підвідомчості спорів, що виникають у сфері земельних відносин та спорів щодо нерухомого майна».

Захід відбувся у форматі Zoom, в процесі було обговорено вплив проекту Закону України № 3296 на кожну юрисдикцію, судову систему в цілому та завдання й значення кожної юрисдикції у формуванні ефективних механізмів захисту порушених прав та охоронюваних інтересів громадян.

Такий зручний формат об’єднав більш ніж 140 учасників - представників суддівської та наукової спільноти, адвокатури прокуратури та ін.

Модератором заходу став адвокат, Голова комітету конституційного правосуддя та прав людини Ради адвокатів Одеської області, кандидат юридичних наук, доцент Дмитро Терлецький. Зокрема, було окреслено найбільш актуальні ключові питання:

- Чи може законопроект № 3296 вирішити проблему невизначеності щодо юрисдикційної належності різних категорій справ?

- Чи є запропонований підхід адекватним поставленій меті?

- Які ризики може мати прийняття вказаного законопроекту?

Розпочав обговорення Голова П’ятого апеляційного адміністративного суду, суддя, к.ю.н. Олександр Джабурія, який зазначив, що головною ідеєю  такого відкритого майданчика для обміну думок є консолідація судової влади із усією юридичною спільнотою.На думку голови 5ААС, одним з ключових питань при судовому вирішенні земельних спорів є правильне визначення їх підвідомчості, головним чином адміністративної або цивільно-господарської, і ця проблема впродовж майже всього періоду існування нашої держави залишається законодавчо не врегульованою.

«Наслідком є правозастосовна невизначеність, відсутність єдності судової практики, постійні дискусії з цього приводу. І за всім цим стоять долі людей, їх добробут, віра в можливість справедливого, ефективного судового захисту їх прав та інтересів» - додав Олександр Джабурія.

Також спікер підкреслив, що законопроект № 3296 має досить спірний характер, адже автори проекту Закону пропонуючи свої зміни залишають поза увагою те, що відповідно до вимог статей 2, 20 Господарського процесуального кодексу України визначальною ознакою предметної юрисдикції господарських суддів є саме провадження господарської діяльності. Окрім цього, викликають питання й обґрунтування доцільності вказаного проекту, зокрема позиція щодо «розвантаження» роботи судів.

Не залишився поза увагою і законопроект про адміністративну процедуру Мін'юсту №3475, яким фактично вводиться квазісудова процедура, яка замінить судове оскарження. Кожен центральний орган виконавчої влади повинен буде створити такий механізм оскарження, який надзвичайно подібний до механізму оскарження в суді. Поєднання норм цих нових законів, у разі їх прийняття, може призвести до «нескінченної колізії» предметної підсудності земельних спорів.

У свою чергу наступний спікер, Голова Комітету ВРУ з питань правової політики, адвокат Андрій Костін підкреслив, що проект Закону України № 3296 зараз не розглядається комітетом Верховної Ради України з питань правової політики, адже в силу розгалуження думок юридичної спільноти щодо доцільності прийняття вказаних змін, в жодному випадку не буде швидкого чи прискореного темпу розгляду даного проекту. «Я вважаю, що за результатами цієї широкої дискусії ми отримаємо, якщо не одну думку, то якусь зведену палітру думок, яку ми зможемо використовувати при обговоренні та в подальшому при прийнятті рішення», - додав пан Костін.

Всеволод Князев, суддя, секретар Великої Палати Верховного Суду, к.ю.н., зазначив, що на сьогодні, Велика Палата Верховного Суду вже визначила ряд позицій по земельним спорам, в тому числі і з приводу розмежування предметної юрисдикції. «Основним критерієм є те чи виникло приватне право (чи укладений договір оренди, тощо.) щодо земельної ділянки. Якщо воно виникло, то такі спори розглядаються - цивільно-господарськими судами. Це вже загальна позиція, яка викладена в різних рішеннях Великої Палати Верховного Суду» - підкреслив він.

Також було вказано на безпідставність зміни юрисдикції, передбаченої обговорюваним проектом: «Верховний Суд не підтримує законопроект № 3296. На даний час не вбачається будь-яких підстав, що свідчили б про необхідність зміни юрисдикції».

На думку Всеволода Князева, будь-які зміни в процесуальному законодавстві повинні відбуватися на покращення становища «кінцевого споживача судових послуг», тобто людини, яка звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Наступний спікером став експерт, керуючий партнер АО «ЛНМ», адвокат, Заслужений юрист України Олексій Муравйов, зазначив, що питання підвідомчості земельних спорів є актуальним та потребує свого вирішення, адже та концепція, що існує сьогодні (згідно практики Верховного Суду) не завжди дозволяє позивачу чітко зрозуміти до якого ж суду звертатись. Концепція передачі таких спорів до юрисдикції господарських судів полягає насамперед в розумінні використання землі, як економічного потенціалу, тобто як землі товарного виробництва.

Представник господарської юрисдикції, суддя Господарського суду м. Києва, к.ю.н.  Тетяна Васильченко, вказала на те, що на сьогодні все ж трапляються ще рішення Верховного Суду, якими скасовуються рішення з питань порушення підвідомчості таких спорів, тому концепція законодавця, яка викладена в обговорюваному проекті є доцільним намаганням останнього врегулювати та оформити вказаний аспект на нормативно-правовому рівні.

При цьому вона зазначила, що в рішенні КСУ є примітка - «крім випадків, коли спори віднесені до іншої юрисдикції». «Змінилися підходи до визначення підвідомчості - відійшли від суб'єктів і перейшли до предмету. Тому змінилася і практика ВП ВС» - зауважила суддя.

На думку судді Вищого господарського суду України Валерія Картере, зміни, запропоновані законодавцем, мають характер «штучних». Головним орієнтиром для удосконалення є формування єдиної сталої судової практики та правової позиції, в контексті відновлення довіри до суду та покращення захисту прав та інтересів особи в цілому. «Можливо, доцільним є проведення соціального дослідження задля визначення загальної думки саме потенційного позивача з приводу необхідності та зручності обговорюваних змін?» - запропонував пан Картере.

Так, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, к.ю.н. Ірина Желтобрюх зазначила, що її вразила в цьому законопроекті декларована мета розвантаження судової системи. Також вона вказала на відсутність в пояснювальній записці до законопроекту посилання на ключовий документ - рішення Конституційного Суду України від 2010 року. «Дискусії тут взагалі бути не повинно, оскільки спір вирішено ще в 2010 році Конституційним Судом. Рішення Конституційного Суду є обов’язковими до виконання для всіх, в тому числі і для судів. Якщо ми не будемо приймати до виконання рішення Конституційного Суду самі, то про яку повагу до судової влади може йти мова?», - наголосила суддя.

У заході також взяли участь члени Національної асоціації адвокатів України, голова Комітету з адміністративного права та процесу, адвокат Юрій Бауман та заступник голови зазначеного Комітету, адвокат Олена Джабурія. Представники адвокатури цілком підтримали позицію адміністративних судів, в частині недоцільності передачі земельних спорів до господарської юрисдикції.

Підсумовуючи та узагальнюючи викладене, голова 5ААС Олександр Джабурія зазначив, що слід дотримуватися передбачених державою принципів адміністративної, цивільної та господарської юрисдикцій.

Цей захід став відправною точкою для постійної роботи платформи обміну ідеями на базі 5ААС та об’єднав представників різних юрисдикцій, прихильників різних напрямів та підходів.

Джерело: Юридична газета